Історія кафедри


У своєму розвитку кафедра мала такі назви: «Аеромеханіка і теорія пружності» (1955 – 1963 рр.), «Прикладна теорія пружності» (1963 – 1992 рр.), а з 1992 р. «Обчислювальна механіка і міцність конструкцій». У 1965 р. вона стає випусковою за спеціальністю «Динаміка і міцність машин» (перший випуск відбувся у 1967 р.), надалі (з 1992 р.) за спеціальністю «Динаміка і міцність» напряму «Механіка» з присвоєнням її випускникам кваліфікації «інженер-механік-дослідник», а з 2011 р. за спеціальністю «Комп’ютерна механіка» з присвоєнням випускникам кваліфікації «професіонал в галузі комп’ютерної механіки».
 
Засновником і керівником кафедри впродовж 36 років (1953 –1989 рр.) був видатний вчений у галузі механіки деформівного твердого тіла академік НАН України, Герой Соціалістичної Праці, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор фізико-математичних наук, професор В. І. Моссаковський. Саме його могутній науковий потенціал, кипуча енергія, наполегливість, працьовитість, організаторський талант і визначили шляхи подальшого розвитку кафедри.
 
Пройшовши війну у складі 1-го і 3-го Білоруських та 1-го Українського фронтів, кавалер ордена Червоної Зірки і багатьох бойових медалей В.І.Моссаковський у 1950р. з відзнакою закінчує фізико-математичний факультет ДДУ, у 1952р. захищає кандидатську, а у 1956р. – докторську дисертації, ввібравши в себе за цей час кращі досягнення Львівської (Інститут машинознавства та автоматики АН УРСР, де працював упродовж року над кандидатською дисертацією під керівництвом професора М.Я.Леонова) та Московської (Інститут механіки АН СРСР, де був у докторантурі під науковим керівництвом професора Л.О.Галіна) шкіл механіки. У січні 1953 р. В.І. Моссаковського призначили завідувачем кафедри механіки суцільних середовищ (наказ №321). На початковому етапі розвитку у 1953/54, 1954/55 навчальних роках на кафедрі працювали В.Є.Давід­сон, В.І.Онищенко, О.І.Макарович, В.К.Голуб, Є.М.Ракчеєв, П.А.Загубіженко та ін. Викладалися дисципліни «Опір матеріалів», «Теорія пружності» та ін.
 
Це був колектив талановитих людей. Зокрема, Є.М.Ракчеєв мав освіту Московського державного університету ім.М.Ломоносова. Фронтовики та кавалери бойових нагород В.І.Онищенко – в майбутньому став ректором Дніпропетровського гірничого інституту, та В.Є.Давідсон – заслуженим працівником освіти України та автором численних монографій та підручників, В.К. Голуб своєю вимогливістю, глибоким володінням предметом та неповторною харизмою був легендою для багатьох поколінь студентів фізико-технічного, механіко-математичного та факультету прикладної математики.
 
Непросто розгорталося становлення фізико-технічного факультету та його кафедр у важкі післявоєнні роки. У той же час уже в перші роки становлення цього факультету очолювана В.І. Моссаковським кафедра була однією з кращих за результатами науково-дослідної роботи. Так, зокрема, на партійних зборах ДДУ 28 грудня 1955р. за результатами роботи спеціальної комісії було зроблено висновок, що, з урахуванням короткого строку існування факультету, на більшості кафедр науково-дослідна робота поставлена незадовільно, у той же час «…на кафедрі аеромеханіки і теорії пружності (завідувач В.І.Моссаковський) усі співробітники мали індивідуальні плани підвищення кваліфікації. Працює гурток з проблем опору матеріалів. Доцент В.І.Моссаковський та інші вчені кафедри виступили в центральній науковій пресі зі статтями, які мали важливе теоретичне і практичне значення. У 1955р. співробітники кафедри В.І.Моссаковський, В.І.Онищенко отримали важливі результати в галузі теорії пружності, які сприяли розвитку наукової думки в країні…».
 
Чисельний склад кафедри на початок 60-х років помітно зріс. Штатні посади на ній обіймали доценти Є.М.Ракчеєв, В.І.Онищенко, В.Є.Давідсон, В.К.Голуб, асистенти В.А.Ковальова, О.О.Пурель, В.Б.Салітренник, О.М.Кваша, А.В.Стежко. За сумісництвом працювали П.ІНікітін, С.І.Тренін, Л.В.Андрєєв.
 
Кафедра забезпечувала читання лекцій і проведення лабораторних і практичних занять для студентів ІІ і ІІІ курсів ФТФ з дисциплін «Опір матеріалів», «Теорія пружності», деяких спецкурсів для V курсу. У 1962/63 навчальному році, окрім названих, викладалися на ІІ і ІІІ курсах ФТФ «Гідродинаміка», «Аеродинаміка», «Гідрогазодинаміка», а також спецкурси «Стійкість пружних систем», «Теорія оболонок», «Основи програмування» та ін.
 
У 1963р. на базі цієї кафедри були створені дві: прикладної теорії пружності і прикладної газодинаміки та теплообміну. Проте у складі фізтеху ці кафедри перебували лише до 1964/65 навчального року. Надалі вони увійшли до складу фізико-математичного (пізніше механіко-математичного) факультету. Завідувачем кафедри прикладної теорії пружності став проф. В.І.Моссаковський. Разом з ним до неї перейшли доценти В.І.Онищенко, Є.М.Ракчеєв, В.К.Голуб, асистенти О.О.Пурель, В.Б.Салітренник, О.О.Ларіонова, Л.В.Андреєв, аспіранти Є.М.Макеєв, В.С.Гудрамович, Г.М.Смілий, М.Т. Рибка, С.О.Владимиров. Кістяк лабораторії моделювання (керівник Ю.А.Литвиненко) складали інженери В.І.Конох і О.А.Новопашин, старший науковий співробітник А.Л.Гашко.
 
Кафедру прикладної газодинаміки і теплообміну, на якій працювало 6 штатних викладачів, очолив проф. В.М. Ковтуненко.
 
На кінець 60-х років на кафедрі працювали Є.М.Ракчеєв, Є.В.Бінкевич, В.К Голуб, В.З.Грищак, Л.І.Маневич, В.І.Онищенко, О.О.Пурель, В.Б.Салітренник, Г.М.Смілий, А.В.Стежко, В.Г.Мусіяка, В.О.Зюзін, Л.І.Овсієнко, Н.І.Ободан, О.О.Ларіонова, Г.В.Чекмарьова, Г.М.Спірідонов, Є.С.Хвостенко, В.В.Бойко, Л.В.Вергейчик, Р.Є.Гейзен, С.О.Владимиров, А.П.Колодяжний, А.А.Новопашин, М.М.Глущенко. Науковий авторитет В.І. Моссаковського та очолюваної ним кафедри невпинно зростали.
 
Широко відомими стали отримані В.І.Моссаковським результати в області математичної теорії пружності, зокрема процесів деформування пружних тіл в умовах контактної взаємодії, теорії тріщин, механіки крихкого руйнування, статики й динаміки тонкостінних конструкцій. Багато його робіт з математичної теорії пружності одержали міжнародне визнання. Ним, уперше з вичерпною повнотою, розв’язані змішані задачі теорії пружності для півпростору з круговою лінією розділення граничних умов; задача для простору з плоским круговим розрізом; ряд просторових контактних задач зі змінною областю контакту. У процесі досліджень задач механіки деформівного твердого тіла В.І.Моссаковський отримав нові резуль­тати в теорії аналітичних функцій і інтегральних перетворень, аналітичної теорії диференціальних рівнянь, запропонував ефективні алгоритми дослідження контакт­них задач для некругових у плані штампів та розв’язання диференціальних рівнянь класу Фукса, до яких зводяться багато важливих змішаних задач теорії пружності.
 
Під безпосереднім керівництвом В.І.Моссаковського розроблено нові ін­терференційно-оптичні методики досліджень, що дозволило одержати ряд вагомих експериментальних результатів з проблем контактної взаємодії твердих тіл, а також в області статики й динаміки неоднорідних тонкостінних конструкцій.
 
Слід зазначити, що школу справжнього професіонала з міцності конструкцій Володимир Іванович пройшов не в університетських аудиторіях, а в серці радянського ракетобудування КБ «Південне». Тут, при розв’язуванні реальних проблем, закладались основи міцнісної надійності несучих корпусів міжконтинентальних ракет-носіїв і їх двигунів.
 
Велика кількість практичних задач, які були запропоновані Володимиру Івановичу як науковому консультанту комплексу міцності КБ не могли не позначитися на інтересах молодого вченого. В.І. Моссаковський іноді навіть на шкоду своїм попереднім захопленням – контактним задачам, став все більше уваги приділяти дослідженням в теорії пластин і оболонок, як основним елементам ракетних корпусів і, зокрема, проблемі їх стійкості, як характерному виду руйнування таких об’єктів.
 
У 1966р. В.І.Моссаковський створює при очолюваній ним кафедрі прикладної теорії пружності дослідницьку групу для детального дослідження стійкості оболонок.
 
У групу входили молоді викладачі і співробітники кафедри, «уражені» дослідницьким духом шефа: С.О.Владимиров, Р.Е.Гейзенблазен, В.З.Грищак, В.О.Зюзін, В.І.Конох, Л.І.Маневич, А.М.Мільцин, Л.А.Наливайко, Є.Ф.Прокопало, А.П.Колодяжний, Г.М.Смілий, Д.І.Сотніков, А.В.Стежко. В не досить комфортних умовах підвальних приміщень навчальної лабораторії кафедри розроблялись підходи і методики проведення на малогабаритних сталевих зразках широкомасштабних експериментів з дослідження деформування та стійкості гладких і підкріплених кру­гових циліндричних оболонок при різних видах простого і складного навантаження.
 
Відчуваючи гостру потребу в проведенні фундаментальних та прикладних досліджень у цьому напрямку і необхідність найскорішого впровадження їх результатів у практику ракетобудування та у навчальний процес, у 1969р. за ініціативи та під науковим керівництвом професора В.І. Моссаковського при кафедрі було створено Проблемну науково-дослідну лабораторію міцності і надійності конструкцій (ПНДЛ), де велися найсучасніші дослідження задач механіки контактної взаємодії, статики й динаміки тонкостінних конструкцій, механіки руйнування та оптимального проектування конструкцій.
 
Першим завідувачем лабораторії (з 1969 р. по 1972 р.) був канд. техн. наук А.М. Мільцин, далі (з 1972р. по 1978 .) – канд. техн. наук Є.Ф.Прокопало. В цей час кількість штатних співробітників лабораторії досягала 80-ти осіб. Пізніше (з 1978р. по 1989 р.) завідувачем лабораторії був канд. техн. наук В.В.Петров.
 
У складі лабораторії працювали різні відділи. Науковим керівником відділу контактних задач теорії пружності був В.І.Моссаковський, завідувачем – В.В.Петров. Експериментальні дослідження деформування і стійкості тонкостінних конструкцій проводили відділи: статики (науковий керівник – Є.В.Бінкевич, зав. відділом – Ю.М.Ющенко), стійкості (науковий керівник – Л.В.Андреєв, зав. відділом – Н.І.Ободан), динаміки (науковий керівник – Л.І.Маневич, зав. відділом – Є.Ф.Прокопало), автоматизованих систем міцнісних випробувань (науковий керівник – В.І.Моссаковський, зав. відділом – А.П.Колодяжний).
 
Дослідження в ПНДЛ проводили викладачі, співробітники науково-дослідного сектору і аспіранти, в основному, кафедри прикладної теорії пружності, а також інших кафедр університету та інших організацій. До роботи в лабораторії Воло­димиру Івановичу вдалося залучити досить велику групу молодих перспективних вчених. За його ініціативи до досліджень широко залучалися студенти, головним чином, спеціальності «Динаміка та міцність машин», а також фізико-технічного факультету. Працюючи в лабораторії, спостерігаючи експеримент і беручи участь у підготовці та проведенні випробувань, студенти проходили чудову практику, без якої не можна підготувати високопрофесійного фахівця з міцності конструкцій. Проблемна лабораторія виявилась справжньою «кузнею кадрів» вищої кваліфікації – кандидатів і докторів наук. Без сумніву, це був один з кращих на всій території Радянського Союзу осередків з підготовки таких фахівців.
 
Виконаний у ПНДЛ міцності та надійності конструкцій фізичний експеримент був основою кандидатських дисертацій: А.М.Мільцина, Є.Ф.Прокопала, В.І.Коноха, В.Є.Гордєєва, Д.І.Сотнікова, В.Л.Красовського, А.Г.Пацюка, В.В.Костирка, В.В.Петрова, Ю.М.Селіванова, О.М.Дубовика, О.В.Анциферова, Ю.В.Лося, М.Є.Маслова, О.М.Полішка, Г.Г.Шерстюка та ін.
 
Результати експериментальних досліджень були використані в докторських: В.С.Гудрамовича, Н.І.Ободан, В.З.Грищака, А.І.Маневича, І.В.Андріанова, Р.Є.Гайзена, В.Л.Красовського, А.П.Дзюби, а також кандидатських дисертаціях: Р.Є.Гейзенблазена, А.П.Колодяжного, О.М.Долгова, О.Г.Лебедєва, О.Л.Дишка, О.М.Пісанка, Ю.О.Агеєва, О.Д.Фрідмана, Н.І.Ободан, В.З.Грищака, В.П.Шарова, Н.Б.Макаренка, І.П.Железка, С.З.Чумаченка, О.Ю.Евкіна, Л.Г.Заварикіна, Т.В.Ткачової, В.М.Вербоноля, О.В.Сладковського, В.І.Олевського та інших.
 
Керовані В.І. Моссаковським колективи кафедри та лабораторії одержали вагомі наукові результати, багато з яких мали як фундаментальне наукове значення, так і широке впровадження в інженерну практику та виробництво, оскільки у цей час на кафедрі та в її ПНДЛ проводився значний обсяг науково-дослідної роботи з розрахунку динаміки, міцності, стійкості та надійності елементів конструкцій ракетно-космічної техніки, результати саме на замовлення відомих конструкторських бюро, зокрема ДКБ «Південне» та провідних підприємств машинобудування.
 
Глибоке інженерне мислення В.І. Моссаковського було стержнем саме такої плідної співпраці (з 1957р.) з вченими та інженерами конструкторського бюро ракетно-космічної техніки «Південне». Під керівництвом Володимира Івановича та за його активної участі були розроблені унікальні методики розрахунку силових конструкції. Його заслуги на цій царині відзначені Державною премією СРСР (1970р.) і Премією Ради Міністрів СРСР (1981р.).
 
У 1978/80 навчальному році на кафедрі працювали завідувач професор В.І. Моссаковський, професор Л.В. Андреєв, доценти Є.В. Бінкевич, В.З. Грищак, В.К Голуб, К.М. Гопак, В.Г. Мусіяка, А.П. Дзюба, Л.І. Овсієнко, Г.М. Смілий, О.О. Пурель, А.П. Колодяжний, Г.М. Спірідонов, Є.Ф. Прокопало. У цей період кафедрою було організовано цілий ряд Всесоюзних наукових конференцій. Серед них VII Всесоюзна конференція по пластинам і оболонкам (1969 р.), ІІ Всесоюзна конференція «Мішані задачі механіки деформів­ного твердого тіла» (1981 р.), VI Всесоюзна конференція «Комплексні програми математичної фізики» (1979 р.) та інші, що було серйозним (на той час) визнанням досягнень очолюваної В.І. Моссаковським Дніпропетровської школи механіків.
 
Видавництво авторитетних та досить відомих Всесоюзних журналів «Гідро­аеромеханіка і теорія пружності» (науковий редактор проф. В.І.Моссаковський) та «Динаміка і міцність важких машин» (наукові редактори проф. В.І.Моссаковський, Л.В.Андреєв), серії збірників наукових праць Інституту кібернетики НАН України (під редакцією В.І.Моссаковського) теж ґрунтувалось на науковому потенціалі кафедри.
 
Значний вплив на формування кадрів вищої кваліфікації мала також діяльність міжвузівського наукового семінару «Комп’ютерні методи механіки» наукової ради НАН України «Механіка» під науковим керівництвом академіка НАН України В.І. Моссаковського. Семінар відігравав важливу роль як в процесі навчання молодих науковців, так і в процесі дослідження актуальних проблем досвідченими вченими.
 
У процесі становлення і розвитку кафедри склався сильний творчий колектив, широко відомий серед вчених не тільки в Україні, але і далеко за її межами, як Дніпропетровська школа механіки, яка стала одним з провідних підрозділів цієї галузі. Серед тих, що пройшли цю школу, більше ніж 30 докторів і 180 кандидатів наук.
 
Вихованці створеної В.І. Моссаковським кафедри продовжують справу вченого в науково-дослідній та педагогічній роботі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара та у провідних конструкторських бюро ракетно-космічної та авіаційної техніки, вищих навчальних закладах і науково-дослідних інститутах НАН України.
 
Важко переоцінити внесок професора В.І. Моссаковського в розвиток Дніпро­петровського державного університету, ректором якого він був протягом 22-х років (з 1964 р. по 1986 р.) . За цей час істотно зріс якісний рівень науково-педагогічного складу, значно зміцнилась матеріально-технічна база університету. Були організо­вані нові факультети, кафедри і лабораторії, зміцнені зв'язки з навчальними закла­дами і промисловими підприємствами. Введені в експлуатацію нові навчальні і наукові корпуси. Було створено потужний, один з кращих в СРСР, міжвузівський обчислювальний центр. За часів ректора В.І. Моссаковского Дніпропетровський державний університет увійшов до 25 кращих вищих навчальних закладів СРСР.
 
В.І. Моссаковському присвоєне звання Герой Соціалістичної Праці. Він нагороджений Золотою медаллю «Серп і Молот», двома орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, орденами Червона Зірка, «Знак Пошани», «За мужність», орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями «За бойові заслуги», «За взяття Берліна», «Маршала Г.К. Жукова» а також Почесними грамотами Верховної Ради України (неодноразово) та багатьма іншими високими відзнаками. В.І. Моссаковський був лауреатом Державної премії СРСР в галузі науки і техніки та Премії Ради Міністрів СРСР. Йому було присвоєно звання «Заслужений професор» та «Почесний ректор Дніпропетровського національного університету». За оцінкою Міжнародного бібліографічного інституту (Кембридж, Великобританія) В.І. Моссаковського визнано Людиною 2000 року. Ім’я В.І. Моссаковського занесено до Книги Трудової Слави Дніпропетровщини. Він Почесний громадянин м. Дніпропетровська.
 
З 1989 по 1994 рр. кафедру прикладної теорії пружності очолював Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор Лев В’ячеславович Андреєв (1929 – 2001 рр.) відомий учений-механік у галузі будівельної механіки машинобудівних, зокрема ракетно-космічних конструкцій. Він значний час до цього працював у ДКБ «Південне» на інженерних посадах та начальником сектору КБ «Південне».
 
Будучи визнаним спеціалістом в галузі міцності і конструювання ракетно-космічної техніки Л.В. Андреєв приймав активну участь у створенні ракет першого, другого і третього поколінь, ракетоносіїв «Космос» і «Інтеркосмос», малих супут­ників. Ним було проведено великий обсяг глибоких теоретико-експериментальних досліджень по­ведінки тонкостінних конструкцій (аналог навантаженої головної частини, що рухається у густих шарах атмосфери) динамічної міцності при високо­інтенсивних зовнішніх впливах, дії потужного лазерного випромінювання та живучості конструкцій при пошкодженнях, знайдено низку орігинальних рішень, які стали класичними, зокрема, розпірний шпангоут баків ракет.
 
Професор Л.В. Андреєв автор більше 10 монографій, йому належить 49 авторських свідоцтв на винахід та патентів у галузі машино- та ракетобудування, гірничо-шахтного обладнання, автомобілебудування, екології та біомеханіки. Велику роботу Л.В. Андреєв проводив і як популяризатор науки та техніки. Автор більше 250 наукових і науково-популярних публікацій про проблеми науки, техніки і виховання, які опубліковані у центральних та місцевих виданнях. Широковідомі такі його кни­ги, як «Матеріаломісткість та нова техніка», «У світі оболонок», «Оболонкові конструкції», «Етюди про інженерну творчість», «М.К. Янгель – головний конструктор ракетно-космічних систем». Він був поза­штатним кореспондентом газети «Правда». У співавторстві з генеральним конструктором ДКБ «Південне» академіком С.М. Конюховим опублікував у «Киевских новостях» цикл статей-спогадів про трагедію на по­лігоні «Байконур» і капітальну працю «Янгель. Уроки и наследие», видану посмертно.
 
Л.В. Андреєв був заслуженим професором Дніпропетровського університету, член-кореспондентом Міжнародної інженерної академії, головою Дніпропетровсь­кого правління НТО машпром, членом комісії Держстандарт СРСР, лауреатом Премії Ради Міністрів СРСР, почесним членом науково-технічної спілки машино­будівельніків СРСР. За трудові заслуги його було нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани» і медалями ім. М.К. Янгеля, Ю.О. Гагаріна, Ю.В. Кондратюка, ВДНХ СРСР та «Ветеран праці».
 
З 1994 року завідувачем кафедри обчислювальної механіки і міцності конструкцій є Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор А. П. Дзюба. Його наукові інтереси – в галузі математичного комп’ютер­ного та експериментального моделювання задач динаміки, міцності, надійності, довговічності та оптимального проектування конструкцій сучасного машинобуду­вання, впливу агресивних середовищ, біомеханіки. А.П. Дзюба має більше 300 нау­кових публікацій. Багато з його розробок мають виражений прикладний характер.
 
Зокрема, під керівництвом професора А.П. Дзюби розроблена та розрахована на міцність конструкція такої соціально значимої споруди, як великогабаритна обертова центральна новорічна ялинка, що щорічно (з 2002 р.) встановлюється у парку ім. Лазаря Глоби м. Дніпропетровська та є однією з кращих в Україні і вже впроваджується в серійне виробництво, а також унікальна силова конструкція скульптурної композиції «Планета Альфреда Нобеля», що вже стала (з 2008 р.) однією із прикрас набережної м. Дніпропетровська, та інші проекти, що знайшли впровадження у практику.
 
Кафедра обчислювальної механіки і міцності конструкцій була одним із фундаторів щойно створеного (1984 р.) за ініціативи ректора ДДУ професора В.І. Моссаковського факультету прикладної математики. Першим деканом цього факультету був професор кафедри обчислювальної механіки і міцності конструкцій (на той час прикладної теорії пружності) професор В.З. Грищак. В 2001 р. кафедру знову було повернуто до складу механіко-математичного факультету.
 
Професорсько-викладацький склад кафедри обчислювальної механіки і міцності конструкцій на період 2003 р. був наступним: завідувач кафедри А.П. Дзюба, член-кореспондент НАНУ, д-р техн. наук, професор В.С. Гудрамович, Заслужений працівник освіти України, канд. фіз.-мат. наук, професор В.Г. Мусіяка, Заслужений діяч науки і техніки України д-р техн. наук, професор Є.С. Переверзєв, д-р техн. наук, професор А.І. Маневич, канд. фіз.-мат. наук, доцент О.О. Бобильов, канд. техн. наук, доцент А.Г. Пацюк, Відмінники освіти України: канд. техн. наук, доцент А.П. Колодяжний, канд. техн. наук, доцент І.Д. Павленко, канд. техн. наук, доцент Є.Ф. Прокопало, старші викладачі Е.Л. Гарт, Д.В. Клюшник, асистенти Ю.О. Лецер, І.А. Філяшина.
 
Значний позитивний вплив на рівень навчально-методичної та наукової роботи кафедри має діяльність (з 1975 р. за сумісництвом) професора кафедри член-кореспондента НАН України, доктора технічних наук, професора Вадима Сергійовича Гудрамовича.
 
В своїй докторській дисертації (1973 р.) В.С. Гудрамович розробив ряд принципових питань з теорії міцності і стійкості тонкостінних конструкцій літальних апаратів різного призначення. Понад 35 років (з 1975 р. і до цього часу) В.С. Гудрамович очолює науковий відділ Інституту технічної механіки НАН України і ДКА України (зараз це відділ динаміки, міцності та технології виготовлення конструкцій).
 
Вадим Сергійович – відомий в країні та за її межами вчений. Йому належать важливі наукові здобутки в галузі нелінійної механіки, механіки деформівного твердого тіла, механіки контактних взаємодій, міцності, стійкості і граничних станів елементів оболонково-стержневих конструкцій, конструкції ракетно-космічної тех­ніки, енергетики, транспорту, антенно-хвильової техніки, нафтогазової промисловості, що працюють в умовах локальних навантажень і контактних взаємодіях з урахування впливу пошкоджень конструкцій в вигляді нерегулярних недосконалостей форми і залишкових напружень, що з’являються при інтенсивних навантаженнях різної фізичної природи.
 
Вадим Сергійович – автор понад 320 наукових публікацій і винаходів, в тому числі 12 монографій. Він підготував 4 докторів і 15 кандидатів наук.
 
В.С. Гудрамович лауреат Державної пре­мії НАН України в галузі науки і техніки, лауреат премій НАН України ім. акад. С. П. Тимошенко і ім. акад. М. К. Янгеля, член Секретаріату Національного комітету України з теоретичної і прикладної механіки, Правління Українського товариства з механіки руйнування, Наукової ради НАН України «Механіка деформівного твердого тіла», Спеціалізо­ваних вче­них рад по захисту докторських дисертацій Дніпропетровського націо­нального університету імені Олеся Гончара та Запорізького національного технічного університету. В 2000 − 2006 рр. був членом Експертної ради ВАК України.
 
Вадим Сергійович нагороджений орденом Дружби народів, декількома медалями, медалями Федерацій космонавтики СРСР і України М. К. Янгеля і Ю. В. Кондратюка. Він нагороджений також Почесним знаком МВО України «Відмінник освіти», Почесною медаллю «Академік В.І. Моссаковський» і Почесним знаком Президії НАН України «За наукові досягнення».
 
Загалом у різний час на кафедрі працювали: академік НАНУ, д-р фіз.-мат. наук, професор В.І. Моссаковський, член-кореспондент НАНУ, д-р техн. наук, професор В.С. Гудрамович, член-кореспондент НАНУ, д-р техн. наук, професор П.І. Нікітін (з 1962 по 1991 р. начальник комплексу міцності КБ «Південне»); Заслужені діячі науки і техніки України, доктори технічних наук, професори: Л.В. Андрєєв, В.З. Грищак (з 1993 р. проректор Запорізького національного університету), А.П. Дзюба, Є.С. Пере­верзєв (з 1984 по 2010 р. завідувач відділу надійності і довговічності Інституту технічної механіки НАН України і ДКА України), канд. фіз.-мат. наук, професор В.І. Онищенко (з 1965 по 1973 р. проректор з навчальної роботи ДДУ, з 1973 по 1983 р. ректор Дніпропетровського гірничого інституту, сьогодні Національного гірничого університету), Заслужений працівник освіти України, канд. фіз.-мат. наук, професор В.Г. Мусіяка (з 1998 по 2005р. проректор з науково-педагогічної роботи, а з 2005 по 2012р. декан факультету психології ДНУ ім.О.Гончара); доктори наук, професори: Л.І.Маневич (професор, Росія), А.І.Маневич (професор кафедри обчислювальної механіки і міцності конструкцій ДНУ ім. О. Гончара, член Європейського товариства механіків EUROMECH і Німецького товариства з прикладної математики і механіки GAMM), О.А.Зевін (головний науковий співробіт­ник Інституту «Трансмаг» НАН України), Ю.М. Почтман (з 1998 по 2001р. заві­дувач кафедри вищої математики і комп’ютерних технологій Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту), Н.І.Ободан (професор кафедри обчислювальної математики і математичної кібернетики ДНУ ім. О. Гончара).
 
Спеціальність та (або) аспірантуру кафедри закінчили: академік НАНУ д-р фіз.-мат. наук, професор Ю.Г. Кривонос (заступник директора Інституту кіберне­тики НАН України ім.Глушкова), доктори наук, професори: В.В. Лобода (завідувач кафедри теоретичної і прикладної механіки ДНУ ім.О.Гончара), С.О.Смирнов (декан економічного факультету ДНУ ім.О.Гончара), І.В.Андріанов (професор, Німеччина), Ю.В. Міхлін (професор НТУ «Харківський політехнічний інститут»), А.М.Пасічник (професор академії митної служби України), О.Ю. Євкін (професор, Канада), В.В. Пилипчук (професор, США), М.О.Мацур (професор, Бєларусь) А.П.Круковський (заступник директора Інституту геотехнічної механіки НАН України), О.В.Рябченко (екс-голова Фонду держмайна України), Д.Г.Зеленцов (заві­дувач кафедри вищої математики і інформаційних технологій Дніпропетровського державного хіміко-технологічного університету), В.Л. Красовський (завідувач кафедри будівельної механіки і опору матеріалів ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва і архітектури»), Ю.О.Мельников (професор, США), Р.Є.Гейзен (професор, Росія) О.В.Сладковський (професор, Польща), М.П.Дубіна (працював зав. відділом Інституту РАН, професор, Росія), Л.В.Новикова (завідувач (до 2009 р.) кафедри вищої математики Національної гірничої академії України), В.П.Пошивалов (завідувач (з 2010 р.) відділу надійності і довговічності Інституту технічної механіки НАНУ і ДКАУ), канд. техн. наук, доцент А.П. Колодяжний (з 1993 по 2007 р. директор ліцею інформаційних технологій ДНУ ім. О. Гончара), канд. техн. наук, доцент Є.Ф. Прокопало (з 1991 по 1995 р. проректор ДНУ ім. О. Гончара) та інші відомі в галузі вчені і визначні діячі освіти та виробництва.
 
На сьогоднішній день педагогічний та науковий потенціал кафедри складає майже 30 викладачів і наукових співробітників та інженерів. Викладачі: А.П. Дзюба, В.С. Гудрамович, А.І. Маневич, В.Г. Мусіяка, Е.Л. Гарт, А.П. Колодяжний, Є.Ф. Прокопало, О.І. Волошко, І.А. Сафронова. Наукові співробітники: Ю.М. Селі­ванов, В.М. Рибка, О.Г.Василенко, О.А.Дзюба, В.І.Феденко, В.Ф.Степаненко, О.І.Лісіцина, О.Х.Шукуров, О.В.Погрібний, П.І.Булакаєв. Інженери: О.М. Куле­бякін, М.М. Глущенко, Л.М. Машталір, А.Г. Машталір, О.А. Лотохова, І.С. Ігнашкін, Н.В. Полях, С.М. Твердомед, Е.В. Шкурченко, серед яких 4 професори, 12 кандида­тів наук (доцентів, провідних наукових співробітників), член-кореспондент Націо­нальної академії наук України, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник освіти України, 5 відмінників освіти України, Заслужений науковий працівник та Заслужений співробітник ДНУ ім. О. Гончара.
 
Кафедра веде підготовку бакалаврів, спеціалістів, магістрів на механіко-мате­матичному факультеті, як фахівців в галузі механіки за спеціальністю «Комп’ю­терна механіка». Ця перспективна спеціальність була започаткована в Україні саме за ініціативою кафедри обчислювальної механіки і міцності конструкцій ДНУ ім. О. Гончара.
 
При кафедрі функціонують науково-дослідна лабораторія математичних методів механіки деформівного твердого тіла та навчальні лабораторії динаміки, міцності і стійкості конструкцій, голографічної інтерферометрії і фотопружності, де прово­диться активна науково-дослідна робота, працює кафедральний комп’ютерний клас.
 
Колектив кафедри забезпечує викладання як механічних, так і сучасних комп’ютерних дисциплін, здійснює керівництво науково-дослідною роботою сту­дентів. Фахівців вищої кваліфікації успішно готує магістратура, аспірантура і докторантура кафедри.
 
На кафедрі працює авторитетний науковий семінар «Актуальні проблеми механіки деформівних тіл і конструкцій» при Придніпровському науковому центрі та науковій раді з механіки деформівного твердого тіла НАН України.
 
Здійснюється активна видавнича діяльність: силами кафедри (відповідаль­ний редактор проф. А. П. Дзюба) видаються журнал «Вісник Дніпропетровського університету», Серія «Механіка» (опубліковано 16 випусків) та два фахових збірники наукових праць «Прикладні задачі механіки деформівного твердого тіла» (13 випусків) та «Проблеми обчислю­вальної механіки і міцності конструкцій» (20 випусків).
 
При кафедрі створено Міжгалузевий науково-дослідний центр міцності і надійності конструкцій, що сприяє об’єднанню могутнього наукового і виробничого потенціалу вчених-механіків і машинобудівників Придніпровського регіону.
 
Науково-дослідна робота кафедри здійснюється за такими науковими напрямками: - актуальні проблеми комп’ютерної механіки, динаміки, міцності, стійкості, довговічності та зниження матеріалоємності конструкцій; - теоретичні і експериментальні дослідження динаміки та стійкості обо­лонкових конструкцій;
- математичне, комп’ютерне та експериментальне моделювання механічних проце­сів в задачах контактної взаємодії пружних тіл, несучої здатності та оптимального проектування конструкцій; - теоретичні і експериментальні дослідження поведінки та оптимізація конструкцій в умовах накопичення пошкоджень суцільності, коро­зійного ураження та наявності отворів; - моделі та методи оптимізації оболонкових та масивних силових елементів конструкцій при екстремальних параметрах зовніш­нього навантаження; - актуальні проблеми біомеханіки.
 
Силами науковців кафедри виконано також цілий ряд досліджень, направлених на забезпечення міцнісної надійності і вибором оптимальних параметрів силових елементів конструкцій ракетно-космічної техніки, що знайшли застосування при створенні зразків нової техніки. Результати досліджень вчених кафедри широко відомі в наукових колах України та за кордоном.
 
Співробітниками кафедри обчислювальної механіки і міцності конструкцій виконано більше 30-ти фундаментальних науково-дослідних держбюджетних тем, у від­повідності до тематичного плану наукових досліджень МОН України.
 
За участі кафедри як організатора (співорганізатора) проведена ціла низка таких широко відомих наукових конференцій, як міжнародна конференція пам’яті академіка В.І. Моссаковського «Актуальні проблеми механіки суцільного середо­вища і міцності конструкцій» (2007 р.), І – IV конференції «Актуальні проблеми прикладної механіки і міцності конструкцій» (2009 – 2012 рр.), цілий ряд щорічних міжнародних конференцій «Математичні проблеми технічної механіки» та ін.
 
Співробітники кафедри беруть активну участь у роботі і багатьох інших міжнародних конференцій, семінарів і симпозіумів. Вони є членами оргкомітетів конференцій, спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій, редколегій журналів та наукових збірників, виконують свої дослідження спільно з вченими інших країн.
 
Кафедра має тісні освітні та наукові зв’язки з десятками наукових установ та навчальних закладів України та зарубіжжя.
 
За минулі роки кафедрою підготовлено біля 1 000 фахівців спеціальності «Динаміка і міцність» та (з 2011р.) «Комп’ютерна механіка», які працюють у багатьох галузях народного господарства, зокрема, академічних і галузевих інститутах, провідних конструкторських бюро, вищих навчальних закладах, у банках та ІТ-компаніях, на підприємствах машинобудівної, металургійної, видобувної промисловості та будівництва. Багато з випускників кафедри займають керівні посади на провідних підприємствах України, їх високу механічну, математичну та комп’ютерну кваліфікацію цінують за кордоном.
 
За вагомий внесок у справу підготовки висококваліфікованих фахівців-меха­ніків, плідну наукову діяльність та у зв’язку з 50-річчям з дня створення кафедри обчислювальної механіки і міцності конструкцій Дніпропетровського національ­ного університету ім. О. Гончара її колектив нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2003р.).
 
У 2013р. за вагомі досягнення в галузі розробки методів розрахунку міцності конструкцій сучасного машинобудування та з нагоди з 60-річчя створення колектив кафедри обчислювальної механіки і міцності конструкцій Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара її нагороджено Дипломом «За досягнення» Міжнародної академії наук і вищої освіти (Лондон, Великобританія).
 
 повернутися до початку сторінки